Дезінсекція – комплекс заходів проти шкідливих комах та кліщів. Знищення кліщів називають також дезакаризацією

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

1. Загальні відомості про пестициди і вимоги до них.......................... 29

2. Класифікація пестицидів .................................................................... 32

2.1. Класифікація пестицидів за призначенням.................................... 32

2.2. Класифікація пестицидів за способом надходження

до організму..................................................................................................... 34

2.3. Класифікація пестицидів за хімічним складом ......................................................................................................... 37

2.4. Гігієнічна класифікація пестицидів ................................................ 38

3. Препаративні форми пестицидів........................................................... 43

4. Маркування пестицидів........................................................................... 48

5. Способи застосування пестицидів....................................................... 49

5.1. Комплексне застосування пестицидів.............................................. 62

6. Фактори, що впливають на токсичність пестицидів........................ 66

7. Вибір пестицидів для захисту сільськогосподарських культур . . .69

8. Планування хімічних заходів захисту

рослин та оцінка їх ефективності............................................................... 71

9........................................................................................................................... Контроль за застосуванням пестицидів 75

9.1. Гігієнічна регламентація застосування пестицидів..................... 75

9.2. Оцінка екологічної безпеки пестицидів........................................... 77

СПЕЦІАЛЬНА ЧАСТИНА

Токсиколого-гігієнічна і виробнича

Характеристика пестицидів

10......................................................................................................................... Інсектициди і акарициди 83

10.1. Фосфорорганічні інсектициди.......................................................... 83

10.2. Синтетичні піретроїди ..................................................................... 95

10.3. Похідні бензоїлсечовини .............................................................. 108

10.4. Похідні тіадіазинів .......................................................................... 113



10.5. Карбамати.......................................................................................... 114

10.6. Похідні нереїстоксину .................................................................. 119

10.7. Амідини................................................................................................ 120

10.8. Тетразини ......................................................................................... 121

10.9. Хінозоліни ........................................................................................ 122

10.10. Карбоксаміди.................................................................................. 122

10.11. Піразоли ......................................................................................... 123

10.12. Піридазинони................................................................................... 123

10.13. Фенілпіразоли ................................................................................ 124

10.14. Неонікотиноїди............................................................................... 126

10.15. Похідні сульфокислот.................................................................... 132

10.16. Мінеральні масла........................................................................... 133

10.17. Комбіновані інсектициди............................................................. 133

11...................................................................................................................... Родентициди 136

11.1. Похідні кумарину.............................................................................. 138

11.2. Індандіони................... L.................................................................... 139



11.3. Похідні інших хімічних груп ....................................................... 140

11.4. Санітарні правила та вимоги при виготовленні

і застосуванні отруєних принад.............................................................. 143

12...................................................................................................................... Фуміганти 144

12.1. Препарати на основі фосфіду алюмінію ................................. 146

12.2. Препарати на основі фосфіду магнію ...................................... 147

12.3. Санітарні правила та вимоги

при застосуванні фумігантів .................................................................. 148

13...................................................................................................................... Фунгіциди 149

Фунгіциди захисної дії............................................................................... 150

Фунгіциди терапевтичної дії.................................................................... 150

Класифікація фунгіцидів за цільовим призначенням

і способами їх використання .................................................................. 152

13.1. Фунгіциди для використання в період

вегетації рослин ......................................................................................... 155

13.1.1. Неорганічні фунгіциди.

Фунгіциди на основі міді ......................................................................... 155

13.1.2. Фунгіциди на основі сірки ....................................................... 162

13.1.3. Похідні карбамінової та

дитіокарбамінової кислот ..................................................................... 164

13.1.4. Похідні бензимідазолу ............................................................. 169

13.1.5. Похідні сульфонової кислоти .................................................. 170

13.1.6. Похідні морфолінів .................................................................... 171

13.1.7. Похідні фосфористої кислоти................................................... 172

13.1.8. Похідні триазолів ...................................................................... 174

13.1.9. Похідні імідазолів ...................................................................... 182

13.1.10. Похідні тіуредобензолів............................................................ 184

13.1.11. Похідні пірамідинів.................................................................... 185

13.1.12. Похідні піразинів ...................................................................... 186

13.1.13. Похідні нітрофенолів ............................................................... 186

13.1.14. Похідні ципродинілів .............................................................. 189

13.1.15. Похідні фталімідів....................................................................... 189

13.1.16. Фунгіциди різних хімічних груп .......................................... 190

13.1.17. Комбіновані фунгіциди.............................................................. 192

13.2. Фунгіциди для обробки насіннєвого

і садивного матеріалу (протруйники) ................................................. 201

13.2.1. Похідні бензимідазолів................................................................ 203

13.2.2. Похідні оксатиїнів......................................................................... 205

13.2.3. Похідні карбамінової

та дитіокарбамінової кислот ................................................................. 206

13.2.4. Похідні триазолів......................................................................... 210

13.2.5. Похідні фенілпіролів.................................................................... 213

13.2.6. Похідні амінокислот, феніламідів

та ацілаланінів............................................................................................. 214

13.2.7. Похідні ізоксазолів....................................................................... 215

13.2.8. Комбіновані протруйники.......................................................... 216

14..................................................................................................................... Гербіциди 229

Класифікація гербіцидів............................................................................ 229

14.1. Похідні аліфатичних карбонових кислот ............................... 230

14.2. Похідні ароматичних карбонових кислот................................ 235

14.3. Похідні ароматичних амінів.......................................................... 237

14.4. Діарилові ефіри................................................................................. 239

14.5. Похідні циклогександіону (кетони)............................................. 240

14.6. Похідні арилоксиалканкарбонових кислот.............................. 242

14.7. Похідні карбамінової і тіокарбамінової кислот....................... 252

14.7.1. Похідні карбамінової кислоти.................................................. 252

14.7.2. Похідні тіокарбамінової кислоти............................................. 254

14.8. Похідні триазину.............................................................................. 255

14.9. Похідні сечовини.............................................................................. 260

14.10. Фосфорорганічні гербіциди........................................................ 268

14.11. Імідазолінони.................................................................................. 270

14.12. Гетероциклічні сполуки ............................................................. 272

14.12.1. Похідні піридину........................................................................ 272

14.12.2. Похідні фурану........................................................................... 274

14.12.3. Похідні урацилу ...................................................................... 275

14.12.4. Похідні пірідазину...................................................................... 276

14.12.5. Похідні ізоксазолу ................................................................... 276

14.12.6. Похідні тіадіазину...................................................................... 277

14.12.7. Похідні пірідинілу...................................................................... 278

14.13. Комбіновані препарати ............................................................ 279

14.13.1. На основі сульфонілсечовини................................................ 279

14.13.2. На основі атразину.................................................................... 282

14.13.3.

14.13.4. На основі фенмедифаму, десмедифаму, метамітрону, етофумезату 283

14.13.5. На основі бентазону.................................................................. 285

14.13.6. На основі 2,4-Д ......................................................................... 286

15...................................................................................................................... Десиканти 288

Закон України"Про пестициди і агрохімікати"............................... 290

Санітарні правила і вимоги при транспортуванні,

зберіганні та застосуванні пестицидів................................................... 302

Допустимі рівні вмісту пестицидів у сільськогосподарській сировині, харчових продуктах, повітрі робочої зони,

атмосферному повітрі, воді водоймищ, ґрунті..................................... 327

Література ................................................................................................... 349

Алфавітний покажчик пестицидів........................................................... 351


ВСТУП

Історія розвитку світового сільського господарства свідчить: шкідливі комахи, рослиноїдні кліщі, нематоди, мишоподібні гризуни, грибні, бактеріальні і вірусні хвороби, бур'яни здатні різко знизити валове виробництво і якість продукції, а в окремих випадках навіть цілком знищити врожай. За даними ФАО від шкідливих організмів світові втрати врожаю основних сільськогосподарських культур становлять: пшениці від хвороб – 21%, від шкідників – 11, від бур'янів – 24%; кукурудзи – 12, 10 і 29%; цукрових буряків – 10, 14, і 37%; картоплі – 24, 25 і 23% відповідно.

В Україні середньорічні втрати врожаю від шкідників, хвороб і бур'янів становлять 20–30%, в тому числі пшениці – 27, кукурудзи – 29, цукрових буряків – 27, картоплі – 32, плодових – 48%. Отже, навіть часткове запобігання втратам є важливим фактором істотного підвищення продуктивності рослинництва.

Для забезпечення реалізації потенційних можливостей врожайфо-рмуючих процесів сільськогосподарських рослин на різних етапах органогенезу необхідний комплекс захисних заходів, серед яких хімічний метод відіграє досить істотну роль, оскільки характеризується високою господарською й економічною ефективністю. Так, завдяки хімічному захисту сходів озимої пшениці від хлібного туруна за допомогою передпосівної обробки насіння інсектицидами, в середньому розмір збереженого врожаю зерна становить 3–10 ц/га. Тільки завдяки збереженню якісних кондицій цінної пшениці за допомогою заходів проти шкідливої черепашки чистий прибуток становить 24–31 грн/га, а окупність додаткових витрат на хімічні прийоми проти хвороб сої сягає 6–8 разів. Впровадження системи ефективного хімічного захисту картоплі від хвороб і колорадського жука дає змогу зберегти врожай бульб на рівні 80 ц/га і одержати чистий прибуток у межах 1220 грн/га.

Тому не випадково при вирощуванні сільськогосподарських культур затрати на пестициди займають далеко не останнє місце.

Особливого значення набув хімічний метод у рослинництві останніми роками, коли воно зазнало істотних змін у технології вирощування культур, дотриманні сівозмін, що спростилися, або ж цілком відсутні. Все це негативно вплинуло на фітосанітарний стан сільськогосподарських угідь, і, як наслідок, зросли обсяги втрат урожаю.

Відсоткове співвідношення витрат між основними елементами вирощування культури

Елементи витрат Озима пшениця Кукурудза Соняшник Картопля Цукрові буряки Ріпак
Насіння 20,7 47,9 40,0 68,9 21,8 15,8
Добрива 36,5 40,3 33,9 11,2 37,7 45,1
Пестициди 42,8 11,8 26,1 19,9 40,5 39,1

Науковцями і практиками розроблено нову концепцію хімічного захисту рослин, що закріплена законодавчими актами: Закони України "Про пестициди і агрохімікати", "Про захист рослин". У них сформульовано основні принципи державної політики в сфері діяльності, пов'язаної з застосуванням пестицидів.

З урахуванням господарських, екологічних і санітарно-гігієнічних вимог до пестицидів, удосконалення хімічного методу захисту рослин відбувається в двох напрямах: кількісне і якісне оновлення асортименту пестицидів та раціоналізація застосування хімічних препаратів різ-новекторного спрямування.

Щодо асортименту, то він постійно змінюється і удосконалюється з метою зниження токсичності для корисних організмів, відносно швидкого розкладання у воді, ґрунті, рослині до безпечних продуктів, відсутності кумуляції в організмі людини і тварин, зменшення ризику віддалених негативних наслідків для навколишнього середовища, високої ефективності проти шкідливих організмів при якомога менших нормах витрат, можливості чергування застосування різних класів хімічних сполук для запобігання появі резистентних форм шкідливих організмів, достатньої безпечності при роботі з пестицидом і зручності при його застосуванні.

Але підвищення вимог до пестицидів зумовлює дедалі зростаючі витрати на одержання нових, оригінальних препаратів, що на сьогодні сягають 100 млн доларів США на створення однієї препаративної форми. Це доступно лише великим хімічним концернам.

В Україні виробництво хімічних засобів захисту скоротилося майже у 25 разів. Воно здійснюється, насамперед, на основі формуляції імпортної діючої речовини і становить до 20% загальних потреб. Істотно знизились і площі посівів польових культур та багаторічних насаджень, що піддаються обробці різними хімічними препаратами. Заданими Го-ловдержзахисту, обсяги застосування хімічних заходів захисту рослин становили (млн га): в 1980 p. – 50,0; 1986 – 60,0; 1992 – 39,0; 1998 – 18,0; 2000 – 14,0; 2003 – 17,0. Таким чином, останніми роками обробляється 16–18 млн га сільськогосподарських угідь, при потребі – 25–30 млн гектарів.

У таких економічних умовах важливо максимально ефективно застосовувати пестициди завдяки використанню економічних порогів шкодочинності фітофагів, хвороб та бур'янів, поєднанню хімічного і біологічного прийомів, додержанню технології вирощування культури, застосуванню сумішей пестицидів однакового або різного призначення, використання прилипачів та синергістів, крайових, осередкових (вибіркових) обробок, передпосівної обробки насіння тощо.

Останній довідник про пестициди вийшов в Україні 1986 року (Справочник по пестицидам. К.: "Урожай". – 1986), де наведено відомості про хімічні препарати, що використовувались в СРСР, в тому числі і в Україні. Однак останніми роками сталися істотні зміни в асортименті пестицидів, з'явилися нові класи хімічних сполук зі своїми властивостями, особливостями механізму дії на членистоногих. Змінено і доповнено допустимі рівні вмісту пестицидів у сільськогосподарській продукції, повітрі, воді і ґрунті. Розроблено й нову гігієнічну класифікацію препаратів.

Водночас поліпшується і гігієнічна характеристика препаратів: середній клас небезпеки – 2,74 (1986 р.) – 3,05 (2006 p.), а середня токсичність для щурів – 995 та 1427 мг/кг відповідно.

Останніми роками глибоких змін зазнали асортименти фунгіцидів і гербіцидів, особливо – останніх.

Безумовно, існуючий асортимент пестицидів потребує подальшого удосконалення, оскільки в ньому відсутні, наприклад, вибіркові інсектициди щодо шкідливих і корисних членистоногих, що є основою для застосування хімічних заходів як важливої ланки в інтегрованих системах захисту рослин. Є схожі проблеми з гербіцидами і фунгіцидами.

Зміни в асортименті пестицидів, ілюстровані на прикладі інсектицидів

Сільському господарству нині пропонується понад 500 препаратів для захисту рослин від шкідників, хвороб та бур'янів, офіційно затверджених у документі "Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні".

Науково обґрунтоване застосування такого численного і різноманітного асортименту хімічних препаратів потребує чітких рекомендацій щодо їх призначення, знання позитивних і негативних властивостей кожного. Тому, працюючи над даним довідником, колектив фахівців у галузі хімічного захисту рослин намагався у концентрованому вигляді узагальнити матеріали про сучасні зарубіжні і вітчизняні пестициди.

Згідно з цим у першій частині викладено загальні відомості про пестициди, їх виробничу, хімічну і гігієнічну класифікацію, способи раціонального застосування та фактори, що впливають на токсичність препарату, його оцінку.

У другій частині наведено фізико-хімічну, токсикологічну і екологічну характеристику кожного пестициду, його призначення, нормативи і регламенти застосування згідно з "Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні" на 2006 р.

Автори довідника не претендують на всебічне висвітлення цієї багатогранної проблеми, проте сподіваються, що він сприятиме підвищенню рівня знань спеціалістів сільського господарства, всіх, хто причетний до вирощування сільськогосподарської продукції.

М.П. Сєкун, професор

Клас хімічних сполук
кількість % кількість % кількість %
Хлорорганічні 8,7 2,9 - -
Карбаматні 10,2 14,9 10,5
Фосфорорганічні 40,6 28,4 21,0
Шретроїдні 7,3 20,8 25,4
Нереістоксини 1,4 1,5 2,6
Неонікотинощи - - - - 12,8
Фенілпіразоли - - - - 2,6
Інші групи 31,8 31,5 25,1
Всього

* Кількість інсектицидів у 2006 р. наведено за діючою речовиною


НАЙПОШИРЕНІШІ ТЕРМІНИ

ТА ВИЗНАЧЕННЯ

Агент канцерогенний – фактор хімічної, фізичної або біологічної природи, що посилює бластомогенний ефект канцерогена.

Агрохімічний аналіз – визначення лабораторними методами хімічного складу добрив, ґрунту, пестициду.

Аерозоль – розсіяні в газі або атмосфері краплі рідини чи тверді часточки розміром 0,1 – 500 мкм.

Антагонізм – послаблення токсичної дії пестицидів за сумісного їх застосування.

Антифідант – речовина, що обмежує живлення комах.

Атрактант – речовина, що принаджує тварин.

Біологічна ефективність – зниження чисельності шкідників, бур'янів, ступеня пошкодженості та ураженості рослин хворобами за застосування фітофармакологічних засобів.

Біопрепарат – препарат, активним інгредієнтом або діючою основою якого є конкурентні, паразитні чи патогенні мікроорганізми або продукти їх життєдіяльності, а також хижі й паразитичні тварини (кліщі, комахи, нематоди).

Брикети {6р.) – препаративна форма пестициду (родентициду), що використовується для принад проти мишоподібних гризунів.

Вибірковий гербіцид – гербіцид, що знищує одні види трав'янистої рослинності і практично не діє на інші, в тому числі й культурні.

Вірусний препарат – біопрепарат, в якому діючою основою є віруси або їх токсини, що спричиняють хвороби у шкідливих організмів.

Водний розчин (в.р.) – розчинена у воді хімічна сполука агрохі-мікату (пестициду, стимулятора росту рослин, добрива тощо).

Водно-суспензійний концентрат (в.с.к.) – препаративна форма нерозчинної, а рівномірно розподіленої у воді діючої речовини, подрібненої до аморфного (тонкодисперсного) стану.

Водорозчинний концентрат (в.р.к.) – препаративна форма, в якій діюча речовина пестициду розчинена у воді до стабільно насиченого стану, що легко розбавляється водою перед використанням.

Водорозчинні гранули (в.г.) – хімічна сполука діючої речовини аг-рохімікату, що добре розчиняється у воді, виготовлена у формі гранул.

Водна суспензія (в.с.) – препаративна форма, в якій хімічна сполука діючої речовини пестициду, що не розчиняється у воді, подрібнена до аморфного стану, що забезпечує його зберігання у воді.

Вологе протруювання – протруювання насіннєвого або садивного матеріалу із застосуванням рідких протруйників.

Гідрофобізація – спосіб передпосівної обробки насіння розчинами полімерних речовин для утворення на насінні тонкої плівки, в складі якої є протруйники інсектицидної, фунгіцидної і бактеріальної дії, що забезпечує кращу утримуваність компонентів на поверхні насіння, сприяє підвищенню його польової схожості.

Господарська ефективність – кількість збереженого урожаю в натуральних вимірах (т/га, кг/м2 тощо) у результаті застосування фітофармакологічних засобів.

Гранично допустима кількість пестицидних препаратів – максимальна кількість препарату в рослинницькій продукції, що не справляє шкідливої дії на людину і тварин.

Гранульований препарат – препарат у вигляді гранул розміром від 0,5 до 45 мм.

Грибний препарат – біопрепарат, в якому діючою основою є гриби і (або) продукти їх життєдіяльності.

Дезінсекція – комплекс заходів проти шкідливих комах та кліщів. Знищення кліщів називають також дезакаризацією.

Дезінфекція – знищення збудників інфекційних хвороб у навколишньому середовищі.

Детоксикація пестицидних засобів – перетворення препарату на інші хімічні сполуки, не токсичні для шкідливого організму або теплокровних тварин.

Динаміка пестицидів у середовищі – якісна чи кількісна зміна пестициду під впливом факторів середовища.

Дисперсність – ступінь подрібнення на окремі часточки твердих і рідких речовин.

Діюча речовина (д.р.), або активний інгредієнт, – речовина, що має пестицидну дію на живі організми, на основі якої виготовляють різні препаративні форми пестицидів. Діюча речовина визначається сумою всіх інгредієнтів суміші, що мають пестицидний ефект.

Доза пестицидних препаратів – кількість препарату в одиницях маси на одиницю поверхні, об'єму або маси дослідного об'єкта.

Доза смертельна (летальна) – кількість речовини, що спричиняє загибель при введенні в організм.

Доза токсична – кількість речовини, дія якої на організм спричиняє токсикацію без смертельного кінця.

Допустимий залишок діючої речовини пестицидів – максимально допустима органами охорони здоров'я кількість діючої речовини пестициду і його біологічно активних метаболітів у продовольчих продуктах споживання або подальшої переробки.

Дражування – спосіб завчасної чи передпосівної підготовки насіння овочевих та деяких технічних культур. На насіння послідовно наносять різні елементи живлення, протруйники, стимулятори розвитку рослин, нейтральні фарбники, клейкі речовини. Дражування забезпечує рівномірний точний висів насіння, дружну схожість та полегшує висівання дрібного жорсткого насіння.

Дуст (д.) – тонкоподрібнена суміш діючої речовини і наповнювача, призначена для обпилювання.

Екзотоксин – токсин, виділений патогенами в навколишнє середовище в процесі життєдіяльності.

Економічна ефективність захисту рослин від шкідливих організмів – оцінюється в грошовому вимірі порівнянням вартості урожаю, зібраного з одиниці площі, де проводили захисні заходи, з вартістю урожаю, зібраного з контрольної ділянки.

Ентомофаг – організм, що живиться комахами.

Ендотоксин – токсин, що утворюється всередині клітини патогена і виділяється в довколишнє середовище після його загибелі.

Емульсія – механічна суміш рідин різної густини і в'язкості, робоча рідина, насичена рідкими частинками (краплинками) пестициду розміром 2–3 мкм. Якість рідких робочих сумішей визначається їх сталістю, здатністю добре змочувати оброблювану поверхню об'єкта, прилипати і утримуватися на ньому тривалий час.

Еталон – відомий пестицид, використовуваний для порівняння при випробуванні нових засобів захисту рослин, зареєстрований у державі, широко застосовуваний у виробництві, що має аналогічну до нового препарату дію (контактну, системну тощо)

Ефект адитивний – відсутність взаємодії за сумісного застосування двох різних фітофармакологічних препаратів, сумарний вияв факторів, що діють одночасно.

Ефективність господарська – ефективність застосування пестициду у виробничих умовах, виражена показниками кількості та якості збереженої сільськогосподарської продукції.

Ефективність дії – ефективність застосування пестициду у виробничих умовах, виражена показниками загибелі чи зниження чисельності шкідливих організмів або ступенем пошкодження (ураження) ними захищуваних рослин.

Забруднення довкілля – 1. Занесення в середовище сторонніх речовин, не властивих йому, що формуються за природних процесів. 2. Підвищення концентрації речовин або енергії (чи будь-яких агентів) понад норму.

Завчасне протруювання – протруювання насіннєвого або садивного матеріалу за два і більше місяці і до сівби.

Залишкова післядія пестициду – вплив препарату, що використовувався попередніми роками, на стан культурних рослин, ґрунту в наступні роки.

Залишкові кількості – вміст діючої речовини фітофармакологічних препаратів і агрохімікатів, їх похідних і продуктів перетворення (метаболітів) у живих системах і навколишньому середовищі.

Застосування аерозолів – уведення фітофармакологічних препаратів у високодисперсному твердому або рідкому стані у вигляді диму чи туману в середовище, заселене шкідливими організмами.

Затруєнні пестицидом принади – застосування пестициду разом із принадою чи матеріалом для принадної схованки.

Захисно-винищувальне застосування пестициду – застосування пестициду в період прояву пошкодження чи ураження рослин шкідливим організмом.

Захист рослин – розділ прикладної біології, що розробляє теоретичні основи методів запобігання та зниження втрат від шкідливих організмів, а також розділ сільськогосподарського виробництва, що здійснює застосування цих методів.

Змочуваний порошок – порошкоподібний препарат, що містить діючу речовину і поверхнево-активний наповнювач, який при розбавлянні у воді утворює стійку суспензію.

Знезаражувальна обробка – офіційно санкціонована процедура знищення чи видалення живих карантинних чи інших живих шкідливих об'єктів (переведення їх у нежиттєздатний стан).

Знешкодження відходів – обробка відходів з одержанням речовин, що можуть увійти до природних біогеохімічних циклів або не впливати шкідливо на середовище життя.

Знесення пестициду – переміщення пестициду повітряними течіями за межі площі, що обробляється.

Індивідуальний метод оцінки токсичності пестицидів – індивідуальна обробка послідовного об'єкта певною кількістю пестициду для визначення величини смертності при відповідній дозі.

Індикатор забрудненості – організм, фізичне явище чи хімічна речовина, зміна стану якого свідчить про наявність забруднювачів у навколишньому середовищі.

Інсектоакарицид фумігантної дії – пестицид, що спричиняє отруєння шкідливих комах і кліщів унаслідок проникнення в паро- або газоподібному стані через органи дихання.

Інтегрований захист рослин – раціональне застосування методу чи комплексу методів та засобів з урахуванням структури популяцій в агроценозі та визначення ступеня загрози як від окремих видів, так і комплексу шкідливих організмів для обмеження їх шкодочинності до економічно невідчутного рівня. ІЗР щодо певних умов (господарства, культури, поля) передбачає використання: стійких сортів; агротехнічних прийомів, що обмежують розмноження та поширення шкідливих організмів; визначення екологічної безпеки та економічної доцільності хімічних заходів захисту культур; раціональні способи застосування пестицидів (обробка насіння, стрічкове чи крайове обприскування тощо) та біологічних прийомів.

Кишковий інсектицид – інсектицид, що призводить до загибелі комах унаслідок надходження в їхній організм разом з їжею.

Коефіцієнт кумуляції пестицидних речовин – відношення сумарної середньолетальної дози препарату при багаторазовому введенні в організм до середньолетальної дози разового застосування.

Колоїдні розчини – дисперсні системи з розміром часточок від 100 до 1 мкм.

Комбінований пестицидний препарат – препарат, що складається із суміші діючих речовин різного призначення, вплив яких поширюється на значну кількість шкідливих організмів.

Контактний гербіцид – препарат з токсичною дією в місцях безпосереднього контакту робочої рідини з рослиною.

Контактний інсектицид – інсектицид, що призводить до загибелі комах за безпосереднього контакту з ними внаслідок проникнення через зовнішні покриви.

Контактний фунгіцид – фунгіцид, що призводить до загибелі збудників грибних хвороб за безпосереднього контакту з ними.

Концентрат емульсії – рідкий або пастоподібний фітофармако-логічний засіб, що містить діючу речовину, розчинник, емульгатор і змивач.

Концентрація – кількість речовини (д.р. або препарату), що міститься в одиниці маси або об'єму суміші, виражена у відсотках (%).

Кристалічний порошок (кр.п.) – кристали діючої речовини, що мають розмір дрібних часток, що зберігають сипучість і добре розчиняються у воді.

Локальне застосування пестицидів – вибіркове застосування пестициду в місцях зосередження шкідливого організму або найбільшого контакту з ним.

Масляна суспензія (м.с.) – препаративна форма, в якій хімічна сполука діючої речовини пестициду, що не розчиняється в органічних розчинниках, подрібнена до аморфного стану і розбавлена масляними наповнювачами до концентрації, що розбавляється водою перед застосуванням або ж застосовується без розбавляння водою (УМО).

Метаболізм пестицидів – перетворення інгредієнтів, що входять до складу препарату, в живих організмах і навколишньому середовищі під впливом біотичних і абіотичних факторів.

Метаболіти – речовини, що утворюються в результаті обміну речовин, а також усі речовини, що входять до складу організму й беруть участь у процесах обміну.

Метод захисту – метод знищення шкідливих організмів.

Механізм пестицидної дії – сукупність і послідовність фізіолого-біохімічних та інших процесів на молекулярному, субклітинному і клітинному рівнях, що спричиняють порушення нормальної життєдіяльності організму і його відмирання. Для правильного розуміння механізму дії пестицидів необхідно знати комплекс факторів біотичного і абіотичного характеру, визначальними серед яких є проникнення препаратів в організм людини, тварин і рослин, взаємодія з їх ключовими ферментами, вплив на метаболізм тощо.

Мокре протруювання – протруювання насіннєвого або садивного матеріалу за занурення його в розчин, суспензію або емульсію препарату.

Моніторинг – система тривалих спостережень за зміною екосистем і біосфери; спостереження за певними об'єктами чи явищами.

Мутаген – фактор (речовина, агент), здатний спричинити в організмі зміни спадкових властивостей.

Нагляд санітарний – форма адміністративного нагляду, здійснювана державною санітарною інспекцією: спостереження за станом водойм, повітря, населених пунктів.

Надбана стійкість організму щодо пестициду – стійкість організму щодо отруйної дії пестициду, що формується за його систематичного застосування.

Надходження гранично допустиме – кількість речовин (забруднювача), яка надходить на певну площу за одиницю часу, утворюючи концентрації, що перевищують гранично допустимі.

Назва пестициду – ідентифікує його хімічні компоненти і структуру. Така назва наводиться у списку інгредієнтів (складові частини) на етикетці. Наприклад, хімічна назва діазинону така: 0,0-діетил-0-(2-ізо-пропіл-4-метил-6-піримідил)тіофосфат. Оскільки хімічна назва пестицидів складна, багатьом із них присвоюється більш коротка, проста торгова назва.

Напівсухе протруєння насіннєвого (садивного) матеріалу пестицидом – нанесення на насіннєвий (садивний) матеріал водної суспензії чи розчину пестициду (10–30 л/т) з подальшим томлінням.

Наповнювачі – пасивні інгредієнти, недієві компоненти препаративної форми пестициду. Використовуються для розбавляння діючої речовини, підвищення пестицидної дії, безпеки їх використання, поліпшення придатності для вимірювання норм витрати, а також для зручності транспортування, зберігання, застосування і зменшення негативного впливу на навколишнє середовище.

Норма витрати препарату – для пестицидів кількість препарату (кг, л, г, м3) на одиницю вимірювання (га, м2, кг, т). При застосуванні робочих сумішей для обприскування визначається норма витрати води та їх концентрація.

Норма санітарно-гігієнічна – якісно-кількісний показник стану навколишнього середовища, дотримання якого гарантує безпечні або оптимальні умови існування населення.

Обпилювання пестицидом – нанесения пестициду в пилеподіб-ному стані на поверхню, що обпилюється.

Обприскування пестицидом – нанесення робочої рідини пестициду (емульсії, суспензії, розчину) в краплинно-рідкому стані на поверхню, що обробляється.

Обприскування викорінююче – застосування пестицидів проти зимуючих стадій збудників деяких хвороб та шкідників плодових, ягідних культур і виноградної лози. Проводиться восени чи рано навесні (за відсутності сокоруху).

Обпудрювання пестицидом насіння (садивного матеріалу) – нанесення порошкоподібного пестициду на поверхню насіння (садивного матеріалу) для захисту від можливого ураження чи пошкодження шкідливими організмами.

Отрути – речовини, які, потрапивши в організм різними шляхами в незначних кількостях, вступають у взаємодію з життєво важливими структурами організму і спричиняють порушення його життєвих функцій, що призводить до виникнення хворобливого стану (отруєння).

Паспортизація об'єкта – документальне засвідчення наявності належних умов для зберігання фітофармакологічних засобів та роботи з ними.

Паста (п.) – густа тістоподібна маса з умістом діючої речовини пестициду, наповнювача, зволожена водою до стану, що легко розбавляється водою перед використанням.

Первинне випробування пестициду – первинна оцінка токсичності пестициду для лабораторних піддослідних тест-об'єктів з метою відбору перспективних препаратів.

Персистентність пестицидних речовин – хімічна стійкість пестицидів у навколишньому середовищі.

Пестициди –- загальноприйнята у світовій практиці збірна назва хімічних засобів захисту рослин від шкідників, збудників хвороб, бур'янів.

Пестицид системної дії – пестицид, здатний проникати через будь-які органи в рослину, переміщуватись у тканинах і спричиняти загибель шкідливих організмів.

Післядія пестицидів – пригнічення або активізація життєдіяльності поколінь шкідливого організму протягом кількох генерацій під впливом сублетального їх отруєння.

Піддослідний тест-об'єкт для оцінки пестициду – окремі види тварин, вищих рослин, грибів, бактерій, прийнятих в лабораторній практиці для випробування і оцінки пестициду.

Побічна дія пестициду – пряма чи опосередкована дія пестициду на життя й діяльність супутніх шкідливих чи корисних організмів.

Порогова доза (концентрація) – мінімальна кількість речовини в міліграмах на 1 кг живої маси організму або на 1 л повітря (для газоотруйних речовин), що спричинює початкові ознаки отруєння.

Поріг шкідливості – щільність популяції шкідника чи збудника хвороби, шкідлива дія яких призводить до зменшення продуктивності рослин.

Порошок пестициду, що змочується (змочуваний порошок, з.п.) – порошкоподібний пестицид, що містить діючу речовину і поверхнево-активний наповнювач.

Препаративна форма пестицидів – склад і співвідношення діючої і допоміжної речовин препарату зі сталими фізико-хімічними властивостями.

Протруйник – препарат для обробки насіннєвого або садивного матеріалу сільськогосподарських культур з метою знищення шкідливих

організмів.

Протруювання зі зволоженням – протруювання насіннєвого або садивного матеріалу препаратом з додаванням відповідної кількості води.

Протруювання змочуванням – протруювання насіннєвого або садивного матеріалу із застосуванням рідких протруйників у кількості не більш ніж 1 дм5 на 100 кг насіння з подальшим просушуванням.

Профілактичне застосування пестициду – застосування пестициду до початку пошкодження або зараження культури рослин шкідливим організмом.

Регламенти застосування пестицидів – сукупність вимог щодо їх застосування.

Регулятори росту і розвитку комах – загальний клас природних і синтетичних сполук, що беруть участь у регулюванні росту і метаморфозу у комах (ювеноїди, інгібітори ювенільних гормонів та ін.).

Регулятори росту рослин – природні або синтетичні сполуки, що змінюють швидкість і напрям окремих процесів онтогенезу рослин X (проростання насіння, коренеутворення, закладання генеративних ор-3 ганів, достигання тощо).

Реєстраційний номер пестициду надається йому при реєстрації Укрдержхімкомісією.

Резистентність – стійкість організму щодо впливу різних факторів, у тому числі хімічних сполук і біологічних агентів.

Репелент – хімічна сполука, що використовується переважно для відлякування комах та інших тварин, які шкодять людині, свійським тваринам або корисним рослинам. .

Ретарданти – речовини, які пригнічують ріст рослин, що призводить до вкорочення стебел та пагонів.

Робоча суміш для обприскування – дисперсна система, що складається здебільшого із трьох компонентів: розчинника (дисперсійне середовище, частіше вода, інколи масло); тонкоподрібнених часточок пестициду, які перебувають у завислому стані в основному середовищі (дисперсна фаза); допоміжних речовин – інгредієнтів, що сприяють поліпшенню якості робочої суміші.

Родентицид – хімічна сполука для боротьби з гризунами.

Розчин – розчинена у воді або в органічному розчиннику хімічна сполука діючої речовини пестициду, що використовується для захисту рослин.

Розчинний у воді порошок (р.п.) – тонко подрібнена до порошкоподібного стану хімічна сполука діючої речовини пестициду, що добре розчиняється у воді.

Рядкове застосування пестицидів – обприскування просапних культур, за якого робочий розчин розподіляється безпосередньо на рослини в рядках.

Санітарія – застосування на практиці гігієнічних заходів, спрямованих на поліпшення стану здоров'я населення, запобігання виникненню захворювань.

Середня смертельна (СД), або летальна (ЛД), доза – доза, що спричиняє загибель половини дослідних тварин.

Середньолетальна концентрація пестициду – кількість пестициду в одиниці об'єму середовища, що спричиняє загибель 50% піддослідного об'єкта.

Середній метод оцінки токсичності пестициду – обробка групи піддослідних об'єктів різною кількістю пестициду для визначення смертності, заподіяної певними дозами.

Синергізм – підвищення рівня токсичності суміші препаратів порівняно з токсичністю її окремих компонентів.

Системний гербіцид – гербіцид, здатний проникати в рослини і спричиняти їх відмирання.

Системний інсектицид – інсектицид, здатний проникати в рослини, рухатись у їх тканинах і спричиняти загибель комах.

Системний фунгіцид – фунгіцид, що проникає в рослинний організм, поширюється по судинній системі і захищає його протягом певного періоду від хвороб, спричинюваних грибами.

Спрямоване застосування гербіциду – обприскування гербіцидами вегетуючих бур'янів за умови виключення безпосереднього потрапляння робочої рідини на культурні рослини.

Стерилянти – хімічні сполуки, що при введенні в організм позбавляють його здатності до розмноження.

Стимулятори росту рослин – речовини, здатні в дуже малих концентраціях значно прискорювати ріст рослин, у вищих дозах виявляють пригнічувальну дію. Діляться на штучні та природні.

Стимулююча доза пестициду – доза пестициду, що зумовлює підсилення життєдіяльності організму.

Стійкість індивідуальна – стійкість шкідливого організму щодо однієї окремо взятої хімічної сполуки.

Стійкість групова – стійкість шкідливого організму щодо двох або кількох речовин, схожих за хімічним складом, механізмом дії, які належать до однієї хімічної групи.

Стійкість перехресна – стійкість щодо однієї або кількох речовин різних груп як за хімічним складом, так і за механізмом дії, що виникає після застосування одного препарату.

Стійкість пестицидної речовини у довкіллі – здатність препарату певний час зберігати свої властивості залежно від впливу на нього зовнішніх факторів навколишнього середовища.

Стійкість специфічна (набута) – властивість шкідливого організму виживати та розмножуватись за наявності хімічної сполуки, що раніше пригнічувала його розвиток.

Стійкість шкідливого організму щодо пестицидів (резистентність) – біологічна властивість шкідливого організму протистояти токсичній дії пестицидів.

Стрічкове обприскування пестицидами – обприскування, при якому робоча рідина розподіляється смужкою вздовж рядків культурних рослин.

Сублетальна доза пестицидної речовини – доза препарату, що за одноразового введення спричиняє порушення функції організму без смертельних наслідків.

Сумісність пестицидів – можливість змішування кількох препаратів без втрати їх фізичних, хімічних і токсичних властивостей.

Суспензія – механічна суміш змочуваного порошку і рідини, в якій препарат не розчиняється, а перебуває у завислому стані. Рідина, що містить тверді часточки розміром від 1 до 65 мкм.

Суцільне обприскування пестицидом – обприскування пестицидом, при якому робоча рідина рівномірно розподіляється по всій оброблюваній площі.

Таблетки (табл.) – препаративна форма пестициду у вигляді таблеток, що добре розчиняються у воді перед використанням. Частіше це – препарати для використання на присадибних ділянках, регулятори росту рослин.

Текуча паста для обробки насіння (т.п.с.) = текуча суспензія – препаративна форма, у якій хімічна сполука діючої речовини пестициду, нерозчинного у воді, подрібненого до аморфного стану і розбавлена у спеціальних наповнювачах до стану, що забезпечує розбавлення водою перед використанням.

Токсичність – здатність хімічних сполук у певних дозах виявляти негативну дію на життєдіяльність організму людини, тварин, рослин, у зв'язку з чим виникає отруєння з летальним ефектом.

Токсичність гостра – негайний прояв ураження після разового нетривалого впливу речовини.

Токсичність інгаляційна – небезпечність речовини при проникненні в організм через органи дихання.

Токсичність оральна – ураження організму при потраплянні хімічних сполук у шлунок (одноразове введення речовини у шлунок піддослідних тварин з визначенням ЛД50).

Токсичність пестицидних речовин – властивість препарату у певних кількостях порушувати нормальну життєдіяльність шкідливого організму і спричиняти його загибель.

Токсичність хронічна (уповільнені ураження) – ураження або пошкодження організму при постійному надходженні речовини протягом тривалого періоду.

Токсичність шкірно-резорбтивна (термальна) – ураження шкіри і ступінь проникнення речовини в організм крізь непошкоджену шкіру (показник ЛД50).

Толерантність – стійкість живих організмів проти дії факторів середовища: високі температури, шкідливі організми.

Тривалість пестицидної дії препаратів – інтервал часу після застосування препарату, протягом якого він впливає на шкідливий організм.

Ультрамалооб'ємне обприскування (УМО) – нанесення рідкого пестициду без розбавлення водою в тонкодисперсному стані на поверхню, що обробляється.

Утримуваність пестицидних препаратів – властивість препаратів зберігатися на оброблюваній поверхні об'єкта, що підлягає захисту від шкідливого організму.

Феромон – біологічно активна речовина, що продукується комахами і виділяється в навколишнє середовище, виконує функцію сигналу для спілкування особин у популяції.

Фертильність – репродуктивний потенціал, що оцінюється за кількістю чи частотою яйцекладок, що розвиваються, або парувань, що забезпечують запліднення.

Фітонциди – хімічно активні органічні речовини рослинного походження, що згубно діють на бактерії й гриби. Виділяються рослинами в атмосферу або утворюються внутрішньоклітинно. Виконують захисну роль для рослин, згубно діючи на мікроорганізми, підвищують чистоту, стерильність повітря.

Фітосанітарія – заходи, спрямовані на забезпечення здоров'я рослин, завдяки зменшенню запасу шкідливих організмів та їх негативного впливу.

Фітосанітарна діагностика – методи ідентифікації шкідливих організмів, з'ясування причин, що регулюють швидкість їх розвитку і розмноження, оцінки стану популяцій та ступеня їх загрози для кожного агроценозу, району, області, зони.

Фумігація пестицидом – уведення пестициду в паро- чи газоподібному стані в середовище шкідливого організму.

Фунгістатичний засіб – хімічна речовина, здатна гальмувати ріст грибів.

Хімічна імунізація рослин – застосування пестициду, що обмежує розвиток шкідливого організму і позитивно впливає на урожай та його якість як у рік застосування пестициду, так і наступного року.

Хімічний імунізатор – препарат, здатний змінювати обмін речовин у рослинах, що захищаються, позитивно впливає на продуктивність рослин та негативно – на розвиток шкідливого організму.

Циркуляція пестицидних речовин у довкіллі – переміщення їх у навколишньому середовищі під впливом фізичних і біологічних факторів із місць первинного застосування в інші ареали.

Чутливість – властивість живих організмів реагувати на дію факторів навколишнього середовища, найменша сила фактора, яку відчуває організм, є порогом його чутливості; чим нижчий цей поріг, тим вища чутливість організму.


3922817518712917.html
3922850571534914.html
    PR.RU™